Моє ім’я Віктор. Моя професія – Пічник
Вважаю, що мені в житті пощастило – професія знайшла мене сама.
Скільки себе пам’ятаю, завжди допомагав батькові, професійному майстрові-пічнику . Спочатку він брав мене, щоб був перед очима, довіряв найпростішу роботу. Поступово вона ускладнювалася, і незабаром був його першим помічником.
Моїм обов’язком стало облицювання печей, батько займався топковою частиною. Такий розподіл допомагав нам набагато швидше класти печі. Поступово я освоював секрети пічної майстерності, практично пізнавав професійні секрети.
Незважаючи на це, професію пічника вважав скоріше за хобі. Тому й вступив до Національного університету «Львівська політехніка» (НУ «ЛП») на енергетичний факультет. Спеціалізувався на теплоенергетиці. Але вистачило мене лише на 3 курси.
Виявилося, що пічна справа приваблює набагато більше. Але й час навчання в університеті не вважаю загубленим. Навпаки, отримані знання теплоенергетики мені дуже стали в нагоді. Я можу так розрахувати конструкцію печі, що вона даватиме максимальне тепло за мінімальної витрати палива.
Навички програміста дозволили створити сайт, на якому я ділюся своїм досвідом. Охоче даю поради всім охочим самостійно скласти камін або печі, допоможу впоратися з труднощами. Порядовки, креслення та відео завжди знайдете на сайті.
Каміни та печі кладу вже понад 16 років. Свою першу піч-кам’янку склав у 23 роки. З того часу збудував чимало камінів та печей. Жодне з моїх дітлахів не схоже на попереднє, кожне індивідуальне.
Та й нецікаво робити те саме. Тим більше, що накопичений досвід, велика кількість креслень та схем дозволяє мені створювати нові моделі камінів та печей.
Дуже люблю працювати з цеглою. Це універсальний матеріал, із нього можна скласти практично все. Цегла сама по собі настільки декоративна, що багато людей передумують чимось прикрашати мої каміни. Залишають їх, так би мовити, у первозданному вигляді, без облицювання. Чесно кажучи, каміни від цього лише виграють.
На будівництво каміна йде зазвичай 4-5 днів, залежно від моделі. Барбекю, печі під казан та коптильню – 1-2 тижні. Намагаюся робити все якісно, без поспіху. Тоді і розчин добре схопиться, і піч простоїть довше, і гарно виглядатиме.
Мені подобається моя професія. Подобається робити те, що іншим не під силу, адже пічник є досить рідкісною професією. Тільки зараз починає відроджуватись.
Здавна пічника на Русі шанували як священика чи лікаря. Від нього залежало здоров’я та достаток сім’ї. Піч топилася щодня і влітку, і взимку. Треба було скласти її так, щоб давала високу жару, і при цьому витрачалося мало дров. Щоб на печі можна було спати всій сім’ї, а за потреби і паритися. Щоб мала зручну висоту для господині. І, звичайно, не диміла.
Таку піч міг зробити далеко не кожен майстер. Несправну доводилося розбирати та складати наново. Тож так цінувалися майстри своєї справи.
По-справжньому добрий пічник був на вагу золота. До нього ставали в чергу, і терпляче чекали літа, коли можна було розпочинати будівництво печі. А взимку, коли пічні роботи не велися, люди всім селом годували пічника.
Печі сьогодні замовляють менше, ніж каміни. Хоча порівняно з минулими роками, до печей інтерес все ж таки зріс. Це і піч-кам’янка, яка перевершує за тепловіддачею всі сучасні нагрівальні пристрої. Це і барбекю всіх видів, і цегляні коптильні. Отже, я не сказав би, що печі сьогодні не актуальні.
Звичайно, найбільш популярні сьогодні каміни. Вони гарні та затишні, заворожують грою полум’я, створюють неповторну атмосферу в будинку. Вогонь у каміні зігріє, не дасть засумувати, поділиться своєю енергією, надасть сили. А каміни з функцією мангалу дозволять узимку, за бажання, приготувати шашлик. Люди скучили за живим полум’ям, а сьогодні є можливість це здійснити.
При кладці каміна відповідальності не менше. Насамперед, він має бути безпечним. Погано складений камін, що постійно димить, нашкодить здоров’ю. І, звичайно ж, він має бути красивим, приносити естетичне задоволення, тішити око.
Тому сучасний майстер – пічник – це інженер, архітектор, будівельник, теплоенергетик, пожежник та художник одночасно.